Учасники

Яворівський національний природний парк www.yavoriv-park.com.ua

Асоційований

Яворівський національний природний парк створений 4 липня 1998 року на базі однойменного ландшафтного парку та прилеглих територіій Старичівського та Магерівського військових лісгоспів.

Площа парку складає 7108 га, у тому числі 2915 га надані у постійне користування.

Підпорядкований Міністерству екології та природних ресурсів України, парк створений з метою відтворення і збереження типових і унікальних лісостепових ландшафтів та інших природних комплексів в межах Головного Європейського вододілу.                         

Яворівський НПП знаходиться у північно-східній частині Яворівського району, безпосередньо межуючи з південно-західною частиною Жовківського району Львівської області. Територія парку простягається своєрідним півмісяцем (від с. Верещиця Яворівського району до с. Крехів Жовківського району). Його протяжність з заходу на схід - 12-13 км, а з півночі на південь - від 2,5 до 12 км. На півдні парк межує з природним заповідником "Розточчя", а на півночі - з навчальним полем Яворівського навчального центру ЗОК МО України, відомим як Яворівський полігон.

Південніше території парку проходить автодорога міжнародного значення Львів - Краковець.

Українське Розточчя — один з найцікавіших фізико-географічних районів Західної України. Він характеризується унікальними природними умовами: різноманітністю та мальовничістю ландшафтів, багатством лісового фонду, флори та фауни. Необхідність охорони цієї перлини української природи назріла вже давно.

Ще в 1984 році тут було створено природний заповідник «Розточчя», а 1998 року організовано ще один заповідний об’єкт — перший на Львівщині Яворівський національний природний парк.

Ідея його створення виникла у зв’язку з потребою розширити заповідний фонд регіону. За унікальністю природних екосистем та соціальним значенням територія парку відповідає всім критеріям, які ставляться до національних парків Міжнародним союзом охорони природи. 

Українське Розточчя являє собою вузьке (в середньому 25 км) горбогірне пасмо довжиною 75 км, яке на півночі різко підіймається над Малим Поліссям. У південно-східній частині його проходить Головний Європейський вододіл, на схилах якого беруть початок річки, що належать до басейнів двох морів — Чорного і Балтійського.

Найбільшим водотоком, який протікає у західній частині парку, є річка Верещиця. У межах парку беруть свій початок допливи Верещиці: Ставчанка і Стара Ріка. На півночі парку знаходиться найбільша у межах Розточчя кількість джерел.

Рельєф парку являє собою поєднання крутосхилих горбів-останців, плато-подібних піднять, широких міжпасмових улоговин, терас і заплав річок. Підняття порізані глибокими (місцями до 80—100 м) ярами, які місцеві жителі називають "дебрами". Численні мальовничі горби-останці з скельними виходами масивних вапняків та вапнистих пісковиків надають паркові неповторної своєрідності. Тут часто зустрічаються невеликі печери, понори та штоки карстового походження. Цікавими є також навіяні вітром горби та дюни, вкриті сосновими борами.

Найвищою точкою на території парку є безіменна висота з відміткою 403,6 м західніше с. Млинки. Серед інших вершин виділяються: Булава (397 м), Кубин (378 м), Березняки (378 м), Болтова Гора (360 м), Вівсяна Гора (387 м).

Клімат парку характерний для Розточчя, що розміщене на межі впливу атлантичних повітряних течій із заходу та континентальних зі сходу. Середньорічна кількість опадів — 700 мм, а середньорічна температура —1-7,5 °С. Найтепліший місяць року — липень (+17°С), а найхолодніший — січень (-4,2°С).

Серед ґрунтів парку найбільше поширені дерново- слабко-, середньо- та сильнопідзолисті піщані та глинисто-піщані ґрунти.

Рослинний світ.

Більшість території національного парку вкрита лісом. Найпоширеніші грабово-дубові, сосново-дубові, соснові ліси, а в пониженнях — вільхові. Букові ліси мають обмежене поширення й приурочені до горбистих ландшафтів. Цікавими є острівні реліктові осередки смереки, ялиці та явора, які збереглися на північно-східній межі ареалу. Таке різноманіття деревних порід пояснюється тим, що через територію парку пролягає флористичний рубіж Середньої та Південно-Східної Європи, що супроводжується переходом широколистяних лісів у лісостеп. Тут проходить східна межа поширення дуба скельного, ялівцю, бука, південно-східна — сосни звичайної, північно-східна — ялиці білої. На скельних відшаруваннях є реліктові залишки степової рослинності.

На території Яворівського НПП виявлено 10 рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України: угруповання букових лісів (Fagetа sylvaticae) з домінуванням плюща звичайного (Hedera helix), угруповання букових лісів (Fagetа sylvaticae) з домінуванням барвінку малого (Vinca minor), угруповання грабово–серцелистолипово–букових лісів (Carpineto (betuli)–Tilieto (cordatae)–Fagetа (sylvaticae)), угруповання звичайнососново–букових лісів (Pineto (sylvestris)–Fagetа (sylvaticae)) та грабово–звичайнососново–букових лісів (Carpineto (betuli)–Pineto (sylvestris)–Fagetа (sylvaticae)), угруповання буково–звичайнодубових лісів (Fageto (sylvaticae)–Quercetа (roboris)), угруповання скельнодубово–звичайнодубових лісів (Querceto (petraeae)–Quercetа (roboris)), угруповання ялиново–клейковільхово–звичайнососнових лісів (Piceetо (abietis)–Alneto (glutinosae)–Pinetа (sylvestris)) та ялиново–повислоберезово–звичайнососнових лісів (Piceetо (abietis)–Betuleto (pendulae)–Pinetа (sylvestris)), угруповання звичайнодубових лісів (Quercetа roboris) з домінуванням плюща звичайного (Hedera helix), угруповання буково–звичайнососнових лісів (Fageto (sylvaticae)–Pinetа (sylvestris)), буково–звичайнодубово–звичайнососнових лісів (Fageto (sylvaticae)–Querceto (roboris)–Pinetа (sylvestris)) та грабово–буково–звичайнососнових лісів (Carpineto (betuli)–Fageto (sylvaticae)–Pinetа (sylvestris)), угруповання звичайнососнових лісів звичайноялівцевих (Pinetа (sylvestris) juniperosа (communis)) та звичайнодубово–звичайнососнових лісів звичайноялівцевих (Querceto (roboris) – Pinetа (sylvestris) juniperosа (communis)).

Флора Яворівського національного природного парку налічує 711 видів рослин, що належать до 102 родин. З них 21 вид занесено до Червоної книги України: баранець звичайний, плаун річний, сальвінія плаваюча, лілія лісова, зозулині черевички справжні, зозулині сльози яйцелисті, гніздівка звичайна, булатка довголиста, булатка великоквіткова, булатка червона, коручка морозниковидна, любка дволиста, любка зеленоквіткова, коральковець тричінадрізаний, пальчатокорінники травневий, Фукса, м'ясо-червоний та плямистий, підсніжник білосніжний, білоцвіт весняний, пухирник малий.

В Яворівському НПП знайдено також 30 видів рослин, що є рідкісними у регіоні Розточчя, серед них: аконіт волотистий, костриця піщанолюбива, орлики звичайні, фегоптерис з’єднуючий, листовик сколопендровий та інші.

Тут зростає близько 200 видів лікарських рослин.

Крім того, серед рідкісних видів, виявлених на території парку, 15 видів знаходяться під охороною CITES, 2 види - під охороною Бернської конвенції.

Для Яворівського національного природного парку, як і в цілому для Розточчя, характерна висока лісистість (землі, вкриті лісом, займають 92,7 %).

Тваринний світ.

Оскільки на території національного парку переважають ліси, тут достатньо представлена лісова фауна. Серед безхребетних тварин особливим різноманіттям відзначається фауна комах. До Червоної книги України занесені такі види метеликів, як сінниця Геро, махаон, стрічкар тополевий, райдужниця велика, сатурнії мала та велика, ванесса чорно-руда, мнемозина та інші. З рідкісних жуків трапляється вусач мускусний, а з бабок — красуня діва.                                                 

Фауна хребетних тварин Яворівського національного природного парку та його околиць налічує 299 видів, в тому числі:25 видів риб, 11 – земноводних, 7 – плазунів, 204 – птахів і 52 – ссавців.

До багаточисельних належать сіра ропуха, жаби - озерна та трав'яна, до звичайних — квакша, жаба гостроморда, ящірки прудка та живородна, вуж звичайний. Дуже рідкісними видами є вуж водяний та мідянка, що занесена до Червоної книги України.

В орнітофауні парку переважають лісові види. Найчисельнішими є дрібні горобині птахи — зяблик, вільшанка, чорноголова кропив'янка, повзик, чорний та співочий дрозди, білошия мухоловка, вівчарики ковалик та жовтобровий. З хижих птахів найчастіше зустрічається канюк.

На ставах парку переважають крижень, червоноголова чернь, лиска, великий норець, звичайний мартин. Серед птахів, занесених до Червоної книги України, зустрічаються чорний лелека, гоголь, малий підорлик, скопа, сірий журавель, кульон великий, сірий сорокопуд, тетерук, орябок.

На вологих луках долини ріки Верещиця зустрічається деркач — вид, що віднесений до Європейського червоного переліку глобально вразливих видів.

Найбільш численним видом ссавців є козуля європейська, зустрічаються також дикий кабан, заєць русак, лисиця, білка, куниця лісова. До Червоної книги України занесені - видра річкова, норка європейська, горностай, тхір лісовий.

Зрідка на територію парку із сусідніх масивів заходять олень благородний та лось. За весь період діяльності Яворівського НПП на його території та околицях виявлено 51 вид хребетних тварин, занесених до третього видання Червоної книги України (2 види риб, 2 - плазунів, 30 - птахів і 17 – ссавців).

До Європейського Червоного списку занесені 12 видів хребетних тварин. Під охороною Бернської конвенції про охорону дикої флори та фауни на території парку перебуває 246 видів хребетних тварин. До переліку Бонської конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин включено 99 видів.

На території Яворівського НПП виявлено 40 видів комах, включених до Червоної книги України, 8 - до червоного списку МСОП, 14 - до Європейського червоного списку, 12 - до Бернської конвенції.

Екскурсійна привабливість.

Регіон, в якому знаходиться Яворівський національний природний парк, надзвичайно багатий на археологічні та історико-культурні пам'ятки.

У прилеглих до парку населених пунктах знаходяться такі чудові зразки сакральної архітектури, як монастир Св. Миколая у Крехові (XVII- XVIII ст.). Комплекс монастиря включає церкву з чудотворними іконами св. Миколая і Верхратської Богородиці. Посилюють атракційність території скельний монастир (скеля Тимоша) та Святе джерело з капличкою Божої Матері, що знаходяться на маршруті „Крехівські святині" поблизу монастиря.

Другим за значенням історико-культурним об'єктом виступає Страдчанська гора - одна з релігійних святинь Галичини. Комплекс Страдецької гори включає: городище XI-XIII ст.; печерний монастир ХІ-ХШ ст. з входом у вигляді каплиці-гроту під назвою Церква Матері Божої Нерушимої Стіни та церкву Успіння Пресвятої Богородиці (1795 р.), що є однією з найдавніших кам'яних церков Львівщини та прекрасним взірцем галицької архітектури. Святинями на Страдецькій горі є могили о. Миколи Конрада та дяка Володимира Прийми, які були проголошені блаженними Папою Римським Іоаном Павлом II, а також копія чудотворної ікони Матері Божої Нерушимої Стіни.

Паломництво на літнього Миколая у Крехові та церковний відпуст у Страдчі на Успення Пресвятої Богородиці сприяють розвитку тут сакрального (релігійного) туризму.

У смт. Івано-Франкове збережено Троїцький костел з дзвіницею (1614 р.) з похованням матері останнього польського короля Станіслава Августа та церква Вознесіння Господнього (1831р.). В с. Лелехівка знаходиться Успенська церква (1739р.), а в колишньому селі Вишенька Велика залишилися руїни церкви св. Михайла.

Ці та інші цікаві та унікальні об’єкти представлені в екскурсійних маршрутах, що діють в Яворівському національному природному парку, а саме: «Страдч – Чорні озера», «Від Янова до Крехова», «Янів – в тіні минулої слави», «Яворівський військовий полігон – минуле і сучасність».

Природні багатства представлені на екологічних стежках Яворівського національного природного парку:

Стежка Івана Франка

Розташування: с. Лелехівка Яворівського р-ну. Протяжність: 1,5 км.

Впродовж усього маршруту розставленні увічнені в дереві герої творчості Каменяра та картуші із цитатами його творів.

Ліворуч каскадом розкинулись озера, що тягнуться аж до самого Янова.

На розлогій сонячній галявині, оточеній стіною лісу та огорожею з гілок дерев, на відвідувачів чекає дивосвіт Франкової казки. Своїм улюбленцям він залишив багату спадщину: оповідання «Мавка», «Малий Мирон», «У кузні», «Грицева шкільна наука», цикл казок «Коли ще звірі говорили», знамениту казку-поему «Лис Микита» та ін.

Вздовж дороги межею лісу тягнеться ряд мурашників.

На схилах Білої скелі часто можна зустріти вужа та прудку ящірку. З цікавих представників флори тут росте: цибуля гірська, анемона лісова, віхалка гілляста, сонцесвіт звичайний, а на заболочених ділянках біля підніжжя — білозір болотяний і пальчатокорінник травневий.

Маршрут проходить через мальовничу галявину, що з трьох боків оточена болотистим лісом. Галявину перетинає каскад Чорних озер, вода яких має лікувальні властивості.

Стежка гармонійно поєднує творчу особистість Івана Франка та мальовничий природний куточок.

«Крехівські святині»

Розташування: с. Крехів Жовківського р-ну. Протяжність: 1,5 км.

Розпочинається біля воріт Крехівського монастиря оо. Василіан.

Засновниками Крехівського монастиря вважаються ченці Києво-Печерської Лаври Йоіль та Сильвестр. Вони ще у 1613 р. поселились у вирубаній у скалі печері за 12 км від м. Жовкви. Монастир славиться своїми Чудотворними іконами, яких у Крехові є дві: ікона Богородиці з Верхрата та ікона святого Миколая Чудотворця.

Стежка проходить серед могутніх дубів, буків та сосен, виводить до Каменя Тимоша, який став першою монашою обителлю.

Серед багатоголосся пташиного співу привертає увагу дзюрчання джерела з цілющою водою.

Основною опікункою джерельної води є Присвята Богородиця.

«Лелехівка»

Розташування: с. Лелехівка Яворівського р-ну. Протяжність: 4,5 км.

Маршрут пролягає серед різних типів лісу. У різні пори року тут можна побачити рідкісні і цікаві види флори: вовче лико, плаун баранець, білозір болотяний, анемона лісова, ірис болотяний, лілія лісова, а також представників родини орхідних: гніздівку звичайну, пальчатокорінник травневий, любку дволисту. Чудові краєвиди озер милуватимуть очі, а ліс подарує свої багатства — гриби, ягоди й цілюще повітря.

«Голуби»

Розташування: с. Крехів Жовківського р-ну

Протяжність: 2,5 км.

Стежка починається на базі «Істок». Маршрут проходить через сосновий та буковий ліси, оминає комплекс мальовничих скельних виходів вапняків з невеличкими гротами. На одній із скель обладнаний оглядовий майданчик. В цьому місці особливо чітко видно характерний для Розточчя рельєф.

На стежці можна побачити карпатську папороть — багатоніжку, петрів хрест лускатий, гніздівку звичайну, зустріти великого строкатого дятла та могутні сосни, обвиті хмелем.

Кінцевим пунктом нашого маршруту є мальовнича галявина урочища «Голуби», назва якого походить від однойменного хутора.

«Верещиця»

Розташування: с. Верещиця Яворівського р-ну.

Протяжність маршруту : 4,4 км.

Маршрут охоплює весь спектр природних комплексів Розточчя від заплавних дібров до вододільних бучин. Тут ростуть рідкісні види рослин: лілія лісова, булатка великоквіткова, гніздівка звичайна, коручка морозниковидна, аконіт молдавський, баранець звичайний. Ранньою весною вражає розмаїття ефемероїдів.

На маршруті можна побачити гору Прислін (місце ранньо-середньовічного городища), скельні виходи ратинських вапняків, давню сільську криницю «Вовча яма», поховання німецьких військовополонених часів Другої Світової війни.

Стежка завершується у відпочинковому осередку парку.

«Головним Європейським вододілом»

Розташування: с. Млинки. Протяжність маршруту : 4,5 км.

Маршрут проходить по так званому «хребті» Головного Європейського вододілу, де започатковують свій рух річки регіону Розточчя (Фійна, Кислянка, Верещиця, Ставчанка та ін.), що несуть свої води у Чорне й Балтійське моря.

Стежка проходить серед мальовничих краєвидів Розточчя до найвищої точки вододілу (382,4 м). Закінчується еколого-пізнавальний маршрут біля «Оселі Розточчя», що в урочищі Мочари. Тут організовано пасіку, зібрано предмети старожитності, а у загонах пасуться коники польські (нащадки дикого тарпана).

Рекреаційний потенціал.

На території Яворівського національного природного парку функціонує ряд рекреаційних баз («Верещиця», «Лелехівка», «Козулька», «Оселя Розточчя»), де створені умови для комфортного відпочинку. Відвідувачів чекають рекреаційні водойми: для купання та для риболовлі. Протягом світлового дня можна скористатися стаціонарними піднавісами, а для довготривалого відпочинку існують дерев’яні будиночки.

Еколого-просвітницька діяльність.

Особлива увага приділяється екологічному вихованню підростаючого покоління та формуванню екологічної культури місцевого населення. Для цього в Яворівському національному природному парку склалася ціла система ведення еколого-просвітницької діяльності, яка включає в себе проведення екологічних уроків, акцій, змагань, конкурсів тощо.

Найбільшою популярністю користуються такі екологічні акції як наприклад: «Свято зустрічі птахів», «День Довкілля», «Збережи лісову красуню», «Чиста Україна – чиста Земля» тощо.

Пізнання законів природи школярами відбувається при безпосередньому спілкуванні з довкіллям під час екскурсій екологічними стежками «Верещиця», «Лелехівка», «Голуби». «Стежка Івана Франка» розрахована на вивчення творчості великого українського письменника, філософа Івана Франка.

Технічні можливості еколого-просвітницького центру Яворівського національного природного парку дозволяють організовувати тематичні семінари, конференції, презентації, демонструвати екологічні відеосюжети та фільми. 

Міжнародна співпраця. Яворівський національний природний парк тісно співпрацює з Розточанським Парком Народовим (Республіка Польща) у сфері охорони природи, моніторингу середовища, розвитку рекреації, туристики та екологічної освіти.

У 2011 році Яворівський НПП увійшов до складу української частини Міжнародного біосферного резервату «Розточчя», що включений ЮНЕСКО до Світової мережі біосферних резерватів. Окрім Яворівського НПП, до новоствореного об’єкту долучилися: Природний заповідник “Розточчя”, Регіональний ландшафтний парк “Равське Розточчя”, орнітологічний заказник “Янівські чаплі”, заповідне урочище “Немирів”, а також землі співробітництва, так звані «транзитні зони», які належать місцевим громадам і не є заповідними. Так до складу біосферного резервату «Розточчя» увійшло 65 населених пунктів Яворівського та 48 – Жовківського районів. 

Адміністрація парку знаходиться на вул. Зелена, 23 у смт. Івано-Франкове Яворівського р-ну Львівської обл.

Зі Львова (зупинка «Янівське кладовище») до смт. Івано-Франкове можна доїхати маршрутними автобусами в напрямку Новояворівськ, Яворів. Відправка маршрутних автобусів кожні 10 - 15 хв.

Контакти адміністрації:

Тел/факс: (03259) 2-31-35

тел. (03259) 2-31-34, 33-555

е-mail: yavorivskiynpp@gmail.com

www.yavoriv-park.com.ua