Туризм
роуп-джампінг

Роуп-джампінг (англ. ropejumping; rope – мотузка, jumping- стрибання) – стрибки з висотних об’єктів (мости, вишки, скелі) з використанням професійного альпіністського спорядження. Цей екстремальний напрямок спорту налічує трохи більше 20 років, а в Україні стрибати з мотузками стали порівняно нещодавно. Особливість роуп-джампінгу полягає в тому, що стрибок завершується переходом в «маятник». При цьому за рахунок специфіки альпіністської мотузки та методу фіксації спорядження відбувається погашення навантаження від ривка, що робить стрибок комфортним і запобігає травмування хребта. Всі елементи системи дублюються, і це зводить до мінімуму ризик при відмові будь-якого з елементів.

Банджі-джампінг, на відміну від роуп-джампінгу, передбачає стрибки на еластичному канаті. Канат при цьому кріпиться до ніг. Іноді можлива фіксація канату на ногах та навколо грудної клітини, для більшого комфорту в крайній точці розтягнення канату та для надійності. Під час банджі-стрибка еластичний канат розтягується, що зменшує навантаження на людину в нижній точці польоту, після чого відбувається відскок. Після максимального розтягнення і подальшого скорочення канату людина знову має відчуття вільного падіння, тільки тепер в іншому напрямку. Можливі стрибки з частковим зануренням у водойму. Такі стрибки потребують більш точних розрахунків.

Вперше банджі-джампінг заради розваги та відчуття адреналіну почали практикувати вкінці 1970-х років. Раніше стрибки з висоти з прив’язаною до ніг ліаною були частиною ритуалів племен Південної Америки та Океанії. Банджі-джампінг набув популярності після того, як новозеландський спортсмен Ей Джей Хаккет здійснив несанкціонований стрибок з Ейфелевої вежі з висоти 114 м – стрибок, який не міг залишитись без уваги. Саме після цього відчайдушного вчинку новозеландця любителі гострих відчуттів по всьому світу почали цікавитись новим екстремальним видом.

Для того, щоб стрибнути з еластичним канатом з висотного об’єкту, людина не повинна мати медичних протипоказань. Зокрема, заборонено стрибати з хворобами серця, високим артеріальним тиском, нервовими розладами, епілепсією. Є також певні вікові та вагові обмеження. В Україні стрибки з еластичним канатом дозволені лише повнолітнім, або дітям від 16 років з дозволом батьків. Спорядження для стрибків розраховане в середньому на вагу в рамках від 45 до 115 кг. В Україні спорядження для роуп- та банджі-джампінгу повинно мати сертифікацію UIAA (Міжнародний союз альпіністських організацій). Кожна мотузка чи еластичний канат мають свій ресурс на певну кількість стрибків, тому спорядження повинне регулярно замінюватись.

Слеклайн – вид активного відпочинку, який передбачає ходіння по натягнутій стропі. Від традиційного канатоходіння слеклайн відрізняється тим, що мотузка натягнута з провисанням (англ. slack – слабкий, погано натягнутий). Таким чином, еквілібрист повинен ногами підводити канат під свій центр ваги. Для слеклайну найчастіше використовують нейлонову стрічку шириною 2,5-6 см, мотузку, або металевий трос діаметром 3-6 мм. Отримавши базові навички ходіння по мотузці, можна навчитись бігу та виконанню певних акробатичних трюків. Слеклайн поділяється на такі різновиди, як лоулайн (стропа фіксується на невеликій висоті над землею/водою), вотерлайн (стропа фіксується над водною поверхнею), хайлайн (слеклайн на великій висоті, з використанням страховки).