Екотуризм
екотуризм

В Україні є території, придатні для розвитку екотуризму в його класичному розумінні, тобто території, де поєднані незмінені людиною ландшафти та місцеві етнокультурні особливості. Найбільш цікавим для екотуризму є Карпатський регіон. Тут серед гір та лісів, в долинах стрімких гірських річок століттями зберігають свої унікальні традиції гуцули, бойки, лемки. Значна частина земель регіону належить до природно-заповідного фонду України. В Карпатському регіоні дотепер збережені своєрідні типи дерев'яного будівництва, особливо церков, запальна гуцульська музика і танці-коломийки, своєрідний народний одяг, багаті музейні колекції старожитностей, неповторні гуцульські ремесла - різьба, обробка металу, вироби з вовни, що свідчать про високий рівень майстерності гуцулів. Тут постійно проходять етнічні фестивалі, традиційні свята, які дозволять доторкнутись до багатої культури карпатських етносів. Проте не лише Карпати дають можливості для розвитку екотуризму на Західній Україні. Унікальним краєм є Поділля. Національний природний парк «Подільські Товтри», номінант конкурсу «Сім чудес України», має унікальні природні особливості, велику кількість історико-культурних та археологічних пам’яток.

Північна Україна також має багато унікальних рис, які притягують перш за все своєю загадковістю. Територія Полісся – це безкраї лісові простори, густа мережа річок, безліч озер та боліт. Такі природні умови роблять Полісся важкодоступним, тому регіон добре зберіг свої природні багатства та етнокультурну спадщину. Для розвитку екотуризму на Поліссі є усі необхідні передумови: наявність об'єктів природно-заповідного фонду, строкатість ландшафтів регіону, багатий видовий склад флори та фауни, наявність унікальних архітектурних, археологічних та культурних пам'яток, оригінальні народні промисли (наприклад, бортництво, яке існує на Поліссі з часів Київської Русі і збереглось до наших днів лише тут).

Узбережжя Чорного моря має багато заповідних територій, де охороняються унікальні ландшафти та місця гніздування рідкісних видів птахів. Рівень розвитку інфраструктури в регіоні невисокий, але унікальність природи заслуговує на увагу. Найбільш цікавим об’єктом екотуризму є оточене територією Дунайського біосферного заповідника село Вилкове, яке через його розташування в гирлі Дунаю, називають «українською Венецією». Село є дійсно унікальним, оскільки зберігає рідкісну у Європі житлову забудову – замість вулиць тут система каналів, а за транспорт служать човни. Цей далекий куточок України, можна сказати, схований від всієї країни за очеретом, тому не дивно, що люди тут живуть за старими звичаями, використовують унікальні діалекти, мають притаманний лише їм спосіб життя.

Не можна оминути увагою українські степи. Миколаївська, Запорізька, Херсонська, Донецька область мають об’єкти природно-заповідного фонду, де зберігається унікальна степова флора. Тут розташовані Український степовий природний заповідник, Єланецький степ, біосферний заповідник Асканія-Нова. Цікавим об’єктом екотуризму на Херсонщині є район Олешківських пісків, який вважається найбільшим піщаним масивом Європи. На Донеччині на високому березі Сіверського Дінця розкинувся національний природний парк «Святі гори», який має статус заповідної території завдяки унікальним природним ландшафтам, рідкісним видам рослин та історичному значенню цієї місцевості. На Миколаївщині, в долині Південного Бугу, яку він пробив крізь потужні граніти Українського кристалічного щита, розташований національний природний парк «Бузький гард». Природа тут мало змінена людиною, видовий склад флори і фауни є унікальним, а виходи гранітів надають рівнинному Бугу вигляду швидкої та бурхливої гірської ріки.  Природне (водночас історичне) урочище Бузький Гард, яке входить до складу парку, є пам'яткою історичного ландшафту вільностей Запорозької Січі, першої козацької республіки. На сьогоднішній день це останні автентичні ландшафти володінь знаменитого Війська Низового Запорозького, своєрідний оберіг козацької старовини.