Туризм
піший

Пішохідні туристські походи можна проводити  в усіх регіонах України. Одночасно слід зазначити, що територія України, за винятком двох гірських масивів (Українські Карпати та Кримські гори), має рівнинний рельєф і на ній майже відсутні істотні природні перешкоди, що обумовлюють категорію складності спортивних пішохідних маршрутів. Через це у більшості регіонів України можливо здійснювати спортивні походи лише до І категорії складності включно, а походи ІІ та ІІІ категорії можуть здійснюватись тільки в Українських Карпатах та Кримських горах.

Погодні умови дозволяють здійснювати пішохіднімандрівки у рівнинних районах України з березня по листопад, а при сприятливих умовах на протязі всього року. Цікавими для пішохідного туризму районами рівнинної України є район Подністров’я, долина Південного Бугу, Подільська височина та ін.

Крим та Карпати – головні райони проведення пішохідних туристських спортивних походів. Різноманітність природних перешкод цих районів дає можливість туристам оволодіти майже усім арсеналом прийомів техніки пішохідного туризму, орієнтування на місцевості, дозволяють повноцінно проводити навчальні заходи. Термін проведення пішохідних походів по цих районах теж широкий – з ранньої весни до пізньої осені, а за сприятливих погодних умов -  і взимку.

Карпати поєднують у собі красоти гірського та лісового районів. Бурхливі річки, красиві озера, пологі гірські схили, сонячні полонини, багата історія краю можуть задовільними смаки будь-якого туриста. У Карпатах можна прокласти маршрути від найпростіших до III категорії складності. Тут зустрічаються ділянки з великим перепадом висот, скельним рельєфом, складним орієнтуванням, водними перепонами. Найкращий час для пішохідних походів по Карпатам  з другої декади травня до кінця жовтня. Однак треба пам’ятати, що у травні на високогір’ї   ще багато снігу, а в жовтні значно знижується температура повітря, особливо у нічний час. Найбільш цікаві маршрути у Карпатах йдуть хребтами гір. Так, маршрут ІІІ категорії складності проходить хребтами Чорногора, Горгани та Свидовецькому. Плануючи походи по Карпатах слід пам’ятати, що тут є території,  відведені під природоохоронні об’єкти (Карпатський заповідник, Карпатський і Синевирський природні національні парки, ландшафтні заказники тощо), для проходження яких необхідно одержати дозвіл у відповідних організаціях та дотримуватися певних правил поведінки.

Гірський Крим - це ліси і гори, печери і грандіозні скелі, неповторні каньйони та мальовничі водоспади. Район невеликий і тому його туристське навантаження регулюється, ночівлі дозволяються тільки на спеціально обладнаних туристських стоянках. Гірський Крим - це природний музей, де на невеликій площі знаходяться різноманітні ландшафти та  унікальні пам’ятки природи.  Найкращий час для пішохідних походів в горах Криму з початку квітня до кінця жовтня. При підготовці до походу  в горах Криму слід пам’ятати, що тут зосереджено близько 120 природоохоронних об’єктів з обмеженим доступом. Серед них Ялтинський гірсько-лісовий заповідник, Карадазький заповідник, заповідник Мис Мартьян, Кримське заповідно-мисливське господарство, заказники – Великий Каньйон Криму, Новий Світ, Хапхальський заказник та ін.

При проведенні в обох гірських районах пішохідних походів взимку треба враховувати, що в цей час тут виникають природні умови, які відповідають умовам районів більш складних у туристсько-спортивному відношенні. У цей період в горах Карпат та Криму окремі ділянки (перевали, вершини) маршруту за своїми туристсько-спортивними характеристиками можуть за складністю відповідати категорійним ділянкам, що вимагає переоцінки складності маршруту. Проведення зимових пішохідних походів має свої особливості, які у деяких випадках роблять такі походи більш складними і небезпечними, ніж аналогічні за категорією складності літні походи у високогір’ї (зимовий сніг значно відрізняється від літнього снігу високогір’я). Особливу увагу взимку та на початку весни слід приділяти вивченню лавинонебезпечних та селенебезпечних ділянок району походу. Незважаючи на близькість населених пунктів треба враховувати, що стан групи, яка перебуває на хребті чи яйлі, мало чим відрізняється від ситуації коли група знаходиться за десятки кілометрів від житла.