Туризм
гірський

Альпінізм — вид спорту та активного відпочинку, де основною метою є сходження на гірські вершини. Суть альпінізму полягає у подоланні перешкод, які створює природа (складність рельєфу, погодні умови, брак кисню на висоті) на шляху до вершини. Як правило, технічна частина маршруту — від сотень метрів до декількох кілометрів, при цьому протягом всього маршруту, як правило, не існує стаціонарних точок страховки. Сходження в залежності від складності і протяжності маршруту може тривати від декількох годин до декількох днів, тижнів і навіть місяців.

Виділяють альпійський і гімалайський стилі сходжень. Альпійський стиль — це послідовний підйом на вершину разом з всім спорядженням. Гімалайський стиль відрізняється попередньою підготовкою маршруту сходження, провішуванням страхувальних мотузок (перил), встановленням проміжних таборів, доставкою спорядження і кисню в ці табори, що передбачає багаторазові підйоми і спуски з табору в табір. Гімалайський стиль — це своєрідна облога гори, що займає іноді 2-3 місяці, але саме така тактика дозволила досягнути вершин Евересту та інших восьмитисячників.

Розрізняють одинадцять категорій складності маршрутів: 1Б, 2А, 2Б, 3А, 3Б, 4А, 4Б, 5А, 5Б, 6А, 6Б.

Історична довідка.

У 1865 році  англійські скелелази підкорили альпійську вершину Маттерхорн, здійснивши сходження по технічно складному шляху. Ця подія вважається початком спортивного альпінізму — сходження складним маршрутом зі спортивною метою. Висотний альпінізм започаткував 1907 року англієць Том Лонґстафф, який підкорив пік Трісуп у Гімалаях висотою 7000 м. У 1950 році учасники французької експедиції М. Ерцог і Л. Ляшеналь здійснили сходження на гімалайську вершину Анапурна, висотою 8078 м. Найвища точка Землі, гора Джомолунгма (Еверест, 8848 м), була підкорена 1953 року шерпом Норгеєм Тенцингом і новозеландцем Едмундом Хіппарі, тоді ж вершину підкорила англійська експедиція на чолі з Джоном Хайтом.

Найвища гора України має висоту 2061 м і жодна з гір не є технічно складною для сходження на її вершину. Тобто місць для альпінізму в Україні немає. Проте є різноманітні клуби, де активні і сильні духом люди збираються разом, вивчаються теоретичні питання, проходять практичні навички на скелелазних тренажерах і в українських горах і готуються до сходжень на вершини Альп, Кавказу, Гімалаїв та інших гірських систем Світу.

Гірський туризм — вид туризму, що полягає в пішому пересуванні групи людей по певному маршруту, прокладеному в гірській місцевості. Хоча в гірському туризмі використовуються елементи скелелазіння при проходженні маршруту, не слід плутати його з альпінізмом. Головна відмінність полягає в тому, що метою альпініста є підйом на вершину певної категорії складності, а метою гірського туриста — проходження маршруту певної категорії складності, який включає декілька перевалів та/або вершин. Складність маршруту визначається в основному складністю (категорійністю) перевалів, що в нього входять. Маршрути гірського туризму пролягають на висотах понад 2500-3000 м над рівнем моря, тому однією зі складностей також є прояв гірської хвороби.