Туризм
гірськолижний

Гірські лижі та сноубординг

Поняття «лижний спорт» об’єднує в собі спортивні дисципліни, в яких використовуються лижі та сноуборд. Серед видів лижного спорту частина дисциплін є спеціалізованими і призначені суто для змагань. Проте є багато видів масового лижного спорту, доступних для кожного охочого.

Оскільки основна різниця між сноубордингом і гірськолижним спортом полягає суто в спорядженні та техніці їзди при всіх інших рівних умовах, то поділ на різновиди у цих дисциплін спільний. Отже, виділяють такі стилі катання:

·  Фрірайд – катання на сноуборді або гірських лижах за межами підготовлених трас і поза зоною гірськолижної інфраструктури. Фрірайд окремо поділяється на підвиди. Полегшений фрірайд – найпопулярніший вид, який передбачає підйом на гору за допомогою витягу і подальший спуск недоторканим схилом за межами гірськолижної траси. Беккантрі (англ. backcountry – віддалена місцевість) – сходження на гірські вершини, не обладнані витягами, для спуску по недоторканим схилам. Хелі-скі (або хелібордінг) – фрірайд з попереднім підйомом лижників/сноубордистів на гелікоптері на вершини гір.

·  Фрістайл – спуск по спеціально підготовленій трасі з виконанням акробатичних стрибків та трюків. Фрістайл також включає різні дисципліни, серед яких – хаф-пайп, бігейр, джиббінг та ін. Іноді джиббінг виділяють як окремий стиль.

·  Джиббінг – стиль катання, основою якого є ковзання по гранях різноманітних об’єктів міської архітектури (перилах, лавках, парапетах тощо). Часто фігури для джибінгу спеціально створюють з металу, дерева або пластику і розміщують у сноупарку.

·  Карвінг (англ. carve – різати) – стиль катання, який передбачає технічне виконання «різаних» поворотів на спеціально підготовленому жорсткому схилі. Для карвінгу необхідне спеціальне спорядження та високий рівень підготовки спортсмена.

Фрірайд є одним з найбільш захоплюючих видів катання. Висока швидкість, несподівані природні перешкоди, довга нитка власного сліду на безмежному просторі недоторканого снігу – все це разом змушує серце битися швидше і додає в кров адреналіну. Враження від спуску в умовах недоторканої природи є надзвичайно сильними і яскравими. Тому фрірайд є улюбленим видом катання для багатьох. Але цей вид катання є також дуже небезпечним. Серед основних небезпек фрірайду – сходження лавин, можливість заблукати в горах, небезпека від природніх перешкод (скель, дерев, схованого під снігом каміння, прихованих русел струмків та ін.). Тому для любителів катання поза трасами необхідними вимогами є наявність досвіду, фізична підготовка, захисне спорядження, лавинний датчик. Перші виїзди по недоторканим схилам необхідно здійснювати з досвідченим провідником. Крім того, для катання в паудері (від англ. powder – порох,пудра, - товстий шар пухкого невкатаного снігу) бажано мати фрірайдну дошку або лижі, які відрізняються від звичайних більшою шириною та зміщеним назад центром ваги.

Фрістайл також дасть вам гострі враження і стимулюватиме викид адреналіну, хоч це і типово інший стиль катання. У фрістайлі важливою є індивідуальна майстерність, від якої залежить естетика виконуваних трюків. Для досягнення успіхів у фрістайлі необхідно постійно тренуватись і покращувати власні навички. Любителі фрістайлу збираються у спеціально обладнаних сноупарках, де зазвичай є різноманітні трампліни, рейли, бокси та інші фігури. Оскільки виконання трюків нерідко закінчується падіннями, необхідно мати спеціальний захист, в першу чергу захисний шолом. Також є певні вимоги до дошки або лиж. Для кращого виконання трюків необхідно мати «м’яке» (тобто більш гнучке) спорядження. Дошку для фрістайлу краще підбирати меншої довжини, щоб було легше виконувати на ній оберти при стрибках з трамплінів.

Джиббінг – стиль катання, який користується великою популярністю у сноубордистів. Для цього стилю катання необхідно мати трохи снігу, мінімальний нахил для розгону, певні навички та фантазію, оскільки в умовах міста для джиббінгу можна використати будь-що – від стін до лавок у парках.

Карвінг є технічно складним стилем і потребує тривалих тренувань. Сноуборд для карвінгу відрізняється від інших тим, що він є вузьким, жорстким, має рівний, не заокруглений хвіст і спеціальні кріплення. При правильному виконанні «різаних» поворотів спортсмен нахиляється надзвичайно близько до схилу. При цьому за рахунок високої швидкості та специфіки дошки не відбувається ковзання і спортсмен надійно утримується на схилі. Цей вид катання потребує спеціальної підготовки траси: схил має бути жорстким, без жодних нерівностей, з рівномірним сніговим покривом.

В Україні гірськолижний спорт на сьогоднішній день є надзвичайно популярним. Більшість українців не можуть уявити зимову відпустку без поїздки в гори. До того ж, віковий діапазон любителів гірськолижного спорту надзвичайно широкий. На зимових курортах України можна побачити малечу, яка щойно навчилась ходити, а також літніх людей, які не зважаючи на поважний вік продовжують жити активно. Гірські лижі були популярними в нашій країні ще за часів СРСР, а от сноубординг прийшов в Україну лише в середині 90-х. На початках розвитку українського сноубордингу молодих людей з дошками сприймали як маргіналів, або як якусь екзотику. Проте сьогодні сноубординг став масовим явищем в Україні і він продовжує динамічно розвиватись. Організацією гірськолижних змагань та популяризацією цього виду спорту займається Федерація лижного спорту України. Існує також Федерація сноуборду України – локальна складова Всесвітньої федерації сноуборду.