Туризм
спелео

Спелеотуризм – це вид туризму, який передбачає проходження природних підземних порожнин (печер) та подолання різноманітних перешкод, якими можуть бути прямовисні схили, звуження, вертикальні ділянки, водні перешкоди та ін. Якщо спелеологи займаються дослідженням, охороною печер, прокладанням нових маршрутів, то спелеотуристи відвідують печери в рекреаційних цілях. Тому не варто плутати спелеологію зі спелеотуризмом. В англійській мові ці два поняття позначаються різними термінами: «speleology» – наука про вивчення печер, та «caving» – спелеотуризм. Особливостями спелеотуризму є складність маршрутів, зумовлена складним рельєфом печер, відсутність денного світла, 100% вологість повітря при низькій температурі. При проходженні складних маршрутів нерідко потрібне спеціальне спорядження (мотузки, карабіни, іноді – акваланги).  В залежності від типу переважаючих перешкод печери у спелеотуризмі поділяються на горизонтальні, вертикальні та комбіновані. Печери, проходження яких практично не потребує застосування спеціальних засобів для подолання прямовисних схилів, називаються горизонтальними. Печери, у яких основними перешкодами є прямовисні схили та крутопохилі ходи, називаються вертикальними. Печери, у яких зустрічаються перешкоди різного типу, називаються комбінованими.

Також виділяють обладнані та необладнані печери. Відвідання обладнаних печер не передбачає жодних труднощів, оскільки екскурсії в таких печерах проводяться по спеціально облаштованим стежкам з поручнями, в печерах є штучне освітлення. Проходження необладнаних маршрутів вимагає фізичної вправності, уваги та обережності, оскільки в печері Вам доведеться пересуватися у різних положеннях та долати різноманітні перешкоди. Рух в необладнаних печерах відбувається почергово за провідником, дотримуючись дистанції. При цьому потрібно бути уважним, допомагати один одному та берегти голову, оскільки часто можна натрапити на виступи порід та кристалів. Відвідування печер здійснюються виключно з професійними провідниками-спелеологами, які знають маршрут і добре вміють орієнтуватися в печері, оскільки заблукати там дуже легко.

Підземний світ печер розвивався сотні тисяч років, тому сам по собі є унікальним і неповторним. Йому особливо потрібна охорона та дбайливе ставлення, оскільки кристали, які тут утворюються, ростуть зі швидкістю лише 1 мм за 100 років, а найменший дотик до них назавжди зупиняє їх ріст. Сталактити ростуть зі швидкістю лише декілька мікронів на рік, проте назовні всі вони зовсім не мають тієї краси та чарівності, як у печері. Тому варто керуватися таким правилом: «Залишати в печері тільки сліди, виносити з печери лише фотознімки».